Ярослав Гончар відомий як один із засновників підрозділу "Аеророзвідка", який налагодив на фронті систему бойового управління за допомогою системи відеоспостереження та зв’язку.
Він дав показання ДБР щодо недоліків дослідно-конструкторської роботи "Дзвін", яку впроваджує керівництво ЗСУ, вартістю 700 мільйонів гривень. Після критики Гончара наприкінці 2020 року його терміново звільнили з лав ЗСУ, і командування ЗСУ вирішило розформувати Аеророзвідку. Чому і як це сталося – підполковник Гончар розповів в інтерв’ю Цензор.НЕТ.
— Чому ви були змушені звільнитись із Збройних Сил?
— Офіційною підставою є проведення організаційно-штатних заходів. Минулого року, коли були внесені зміни в Положення про проходження військової служби, які не передбачають згоди військовослужбовця у разі його переведення, мене перевели з Генерального штабу до новоутвореного Командування військ зв'язку і кібернетичної безпеки. У цьому Командуванні не знайшлося посад, які я міг би обійняти. Генеральний штаб підготував довідку, що у Збройних Силах України немає посад, що відповідають моєму фаховому кваліфікаційному рівню, і я був звільнений.
— Дивно, бо ви один з нечисленних фахівців у ЗСУ у системах автоматизованого управління. І коли вас, добровольця, призивали до ЗСУ, то навпаки, казали, що фахівців нема.
— Мене призвали у 2015 році. Причиною того, щоб залучити мене до Збройних Сил, була потреба в розвитку проєкту системи відеоспостереження та автоматизованої системи управління. В Збройні Сили стало надходити багато програмного забезпечення від різних волонтерських та комерційних організацій. Тодішній Головнокомандувач Віктор Муженко доручив мені навести лад з наявними волонтерськими програмами. На той момент вже застосовувалось понад 10 різних, які не взаємодіяли між собою. Я став помічником заступника начальника Генерального штабу, який за розподілом обов’язків відповідав за напрямок зв’язку і автоматизованих систем, а також за створення підрозділу Аеророзвідка.
— Які проєкти Аеророзвідка реалізовувала на фронті?
— По-перше, це система відеоспостереження. Врешті ми перетворили її з системи відеоспостереження на систему цілеуказання. Інфраструктура, яку ми розгорнули, стала основою системи зв’язку ООС (АТО). Ми поєднали між собою майже всі пункти управління, які тільки є в операції, від найвищого рівня, штабу операції, до ВОПів, РОПів. Розтягнули мережу і надали військовослужбовцям сервіс відеоспостереження і цілезазначення. Підрозділ менеджує по суті цю гігантську систему.
По-друге, коли створили нову військову частину, в ній був створений відділ по розробці безпілотних платформ. Взялися за розробку ударного БПЛА, постійно вдосконалювали техніку та застосовували її. На озброєння так і не поставили з різних причин.
І по-третє, розробка систем бойового управління. Якраз виконуючи завдання від колишнього начальника Генерального штабу. Проєкт отримав шифр "Дельта". Нам виділили пункт постійної дислокації у Києві, у військовому інституті. Я там зібрав розробників програмних застосунків, які передавали свої комплекти у війська і пояснив, що така задача стоїть перед Збройними Силами, друзі, ми повинні знайти з вами вихід, щоб оце все між собою почало взаємодіяти. Тоді ж відбулося знайомство з представниками трастового фонду НАТО, який уже приблизно рік як діяв, був створений після Варшавського саміту якраз із питань систем управління. Нам передали геть усі знання, стандарти, протоколи, як подібні системи робляться у союзників.
— Тут треба зазначити, що ні в СРСР, ні в Україні ніколи не було системи управління, де визначення координат, спостереження в реальному масштабі часу, коригування за допомогою системи сенсорів робиться в комплексі в режимі реального часу, роздаючи інформацію в усі зацікавлені підрозділи.
— Ми взяли за основу американську архітектуру і пішли шляхом створення так званої системи систем. Тобто, коли ти опиняєшся в ситуації, що у тебе 10 різнорідних застосунків, які ти не можеш "подружити" між собою, тобі треба зробити систему вищого рівня. Кожен з них має з нею взаємодіяти, а вона забезпечує вже передачу інформації між вузько спеціалізованими системами.
Наприклад, авіації, флоту і сухопутці потрібний різний функціонал, і вони оперують різними сутностями на полі бою. Ніколи сухопутка не буде в управлінні застосовувати категорії, які застосовуються на флоті. Тобі потрібне щось, що розуміє все, з чим ти можеш стикнутися і зможе це інтерпретувати і передати інформацію між функціональними системами. Отака система систем і є "Дельта".
В НАТО є організація NCIA – NATO Communications and Information Agency. Вони задають політику, як мають розвиватися в цій галузі 30 країн. Є ціла програма FMN – federated mission network, вона реалізується спіралями (етапами). Умовно кажучи: На першій спіралі – хоча би дроти правильно розгорни, з’єднай. На другій спіралі – пошта і чат обміну даних. На третій вже з’являється вимога до обміну обстановкою. На четвертій, яка буде з 2022 року, для всіх країн НАТО стане обов’язковим поєднання всіх доменів. На п'яту треба буде вже інтегрувати в бойовий простір кібердомен. Це має настати і ми уже відстаємо від програми розвитку НАТО. Ситуаційна обізнаність є основою для ведення бойових дій в умовах новітніх видів збройного конфлікту, коли ти можеш поєднувати між собою авіаційний, морський домен, Сили спеціальних операцій. Тільки так, коли всі можуть одночасно перебувати в одному інформаційному середовищі, ти можеш перейти на інший щабель розвитку в застосуванні сили.
— Які спроможності забезпечує "Дельта"?
— "Дельта" забезпечує ситуаційну обізнаність. Чому взялись власне за це? Тому що ситуаційна обізнаність є основою для ведення бойових дій. Логістика, медичні системи, документообіг – важливі безперечно. Але коли ти в ситуації, що в тебе нічого немає, а у тебе війна в країні, який ти маєш зробити вибір? Звичайно те, що насамперед дозволяє воювати!
За великим рахунком, щоб воювати, будь-якому військовому потрібно розуміти, де його сили, де вороги і дати можливість бачити цю інформацію не тільки у штабі, але і задіяним підрозділам. Оце не повністю, але певною мірою зроблено. І найголовніше, що зроблено в такий спосіб, на тих технологіях, на тих стандартах, яким довіряють союзники. Тобто ЗСУ тепер спроможні вести спільні бойові дії з арміями НАТО: демонструвати позиції власних підрозділів, бачити позиції союзників, обмінюватися цілезазначеннями по позиціях ворога. Є можливість обмінюватися короткими повідомленнями, комунікувати між собою за тими технологічними стандартами, які розуміють союзники.
У 2019-2020 роках на навчаннях, які відбуваються щорічно у НАТО, система "Дельта" пройшла випробування і був отриманий висновок з боку НАТО, що ця система дає можливість обмінюватися поточною оперативною картиною. Система дає можливість управляти тим, яку інформацію передати, яку – ні. Для України це унікально! Заручившись підтримкою союзників, ми вже можемо проводити спільні операції та вести обмін даними.
— То чому виникли проблеми в роботі Аеророзвідки? Чому вас звільнили, а Аеророзвідку розформували?
— На моє переконання, це конфлікт, що пов'язаний із наявністю в Збройних Силах України двох паралельних розробок системи бойового управління. Це ІП "Дельта" і дослідно-конструкторська робота (ДКР) "Дзвін-АС". Річ у тім, що після того, як підрозділ Аеророзвідка в 2016 році показав прототип системи, "Дельта" одразу почала впроваджуватися у військах. Було прийняте рішення внормувати стосунки з усіма виробниками систем, що входять до периметру "Дельти", шляхом створення великої програми ДКР. Таким чином з’явився ДКР "Дзвін". Але якось так ситуація розвернулася, що ДКР "Дзвін" почав розвиватися як інший самостійний проєкт.
— Чому ці проєкти перетворилися на антагоністів, чому командування ЗСУ стало ігнорувати проєкт "Дельта" та Аеророзвідку? Коли це почало перетворюватися на непримиренну війну?
— Це не відбувається в один момент, коли ти починаєш розуміти, що щось іде не так. Стоїть завдання створити ДКР "Дзвін". В нашому розумінні було, що будуть писати технічне завдання і описувати власне те, що ми робимо разом з НАТО і з іншими волонтерськими наробками і впроваджуємо на фронті. Але минає пів року, а до тебе ніхто і не звертається. Ти ініціативно звертаєшся: "А вам же поставили задачу написати технічне завдання. Покажіть, що ви пишете". Проте, у відповідь: "А у вас допуск є? У вас же припису на виконання завдання нема". Потім Управління автоматизації відділяється від Головного управління зв’язку, стає окремим Управлінням. З часом з’являється окремий код фінансування для цього автономного Управління. Потім начальник Управління отримав довіреність від Міністра оборони, і він абсолютно самостійний робити щось на свій розсуд. Згодом з’ясовується, що набираються субпідрядники для виконання цього ДКР, і це вже повністю окремий самостійний проєкт.
— Яка причина створення окремого проєкту "Дзвін"?
— Після порушення ДБР кримінальної справи по "Дзвону" очевидно, що причина пов’язана з лютою корупцією в ЗСУ. Під час порушення кримінальної справи уже було видно про витрату понад 160 млн грн в нецільовий спосіб.
— Які ризики для ЗСУ після розформування Аеророзвідки?
— По-перше, я передбачаю, що з плином часу настане клопіт із системою відеоспостереження. Та частина Аеророзвідки, яка має забезпечувати відеоспостереження, передана в Командування об’єднаних сил. Що це означає? Що ніхто тепер не відповідає за генерацію: підготовку персоналу, навчання, закупівлю обладнання тощо.
По-друге, що мене найбільше бентежить, це розвиток проєкту "Дельта". Адже, на сьогодні ІП "Дельта" – це єдина можливість для ведення спільних операцій із союзниками. Цей проєкт інтегрував обладнання, яке нам передається в рамках допомоги від Сполучених Штатів Америки та від НАТО. Я кажу про Ірідіум-термінали супутникового зв’язку та радіостанції Harris. Це єдина можливість Збройних Сил України отримати Friendly force information (FFI) – інформацію про союзні сили. Чому це критично? Тому що, наприклад, минулого року наш 8-й полк спецназу пройшов сертифікацію в Сили швидкого реагування НАТО. Вони можуть працювати із союзниками тільки за допомогою системи "Дельта". На "Дельті" тримається ситуаційна обізнаність всього флоту. Цілезазначення для крилатої ракети "Нептун" тощо. Уявіть собі, що ми все це втрачаємо.
— Я б сказав, зі своєї точки зору, що Аеророзвідка був єдиним підрозділом в самих Збройних Силах, який міг досліджувати системи управління та впроваджувати їх у військах через фахівців-військовослужбовців.
У випадку, коли виникне така потреба, наш підрозділ 8-го полку за 5 днів має опинитися у будь-якому місці планети. Щоб пройти таку сертифікацію, обов’язковою умовою є те, що маєш "трекати" своїх – тобто, тримати зв'язок із своїми у будь-якому місці. Якщо проєкт "Дельта" припинить своє існування, разом з ним зникне можливість такого сервісу. Саме в "Дельту" інтегровані радіостанції Харіс, які передаються в рамках допомоги від США. Візьми це, прибери. Ти стаєш сліпим. Як показала ситуація з захопленням наших катерів у Керченській протоці, російський РЕБ не зміг подавити зв’язок наших моряків, вони весь час були на зв’язку до самого захоплення. Спілкувались через чат. Щоб такі технології швидко впроваджувались в армії і працювала Аеророзвідка, і її треба було посилювати.
— Навіщо тоді проєкт "Дзвін", система автоматизованого управління, на яку, за даними ЗМІ, вже витрачено близько 700 млн грн Міністерством оборони України?
— За функціональним призначенням звучить, що це система, яка покриває процеси бойового управління. Дає можливість колективно створювати документи, давати розпорядження по військах. Декларується, що можна досягти ситуаційної обізнаності. Але коли починаєш ближче з цим знайомитися, приходить розуміння того, що архітектура цієї системи і технологічні рішення не дають можливості досягти ситуаційної обізнаності. Чому? Тому, що потрібно описати всі явища на полі бою, все, чим оперують військові.
У "Дзвоні" цього немає. Там розроблена власними силами кастомна модель даних. Ми в ситуації, коли замість того, щоб опанувати мову НАТО, нам пропонують діалект розроблений приватною компанією. В НАТО є МІР – Multilateral Interoperability Programme, ця програма постійно вдосконалюється і визначає технологічні стандарти сумісності. Ти повинен уміти описати глибину мулу в річці, на скількох катках твої гаубиці – все, все, все. Крім того, що треба опанувати всі сутності поля бою, їх ще треба вміти візуалізувати і передати відповідно до стандарту. Цей аспект було проігноровано в рамках ДКР.
По-друге, архітектура "Дзвону" зроблена за принципом розподілених серверів. Замкнене середовище в бригаді, дає можливість спільної роботи з картою. І сусідня бригада може щось намалювати на карті. І сусідня бригада щось намалювати. От три бригади відобразили обстановку – план деокупації розробили. Для того, щоб передати цю інформацію у вищий штаб, погодити всі ці плани, передається не інформація, а передається карта, як документ. Тобто формується файл і передається документ. Штаб операції отримує три картинки. Якщо на стиках по-різному намалювали ситуацію, то у вищому штабі не розуміють, яка ситуація насправді. Обмін відбувається шляхом обміну окремими документами. Можливість горизонтальних зв’язків обмежена. Бригади не можуть спільно воювати. Система "Дзвін" не дозволяє агрегувати інформацію в реальному часі.
— В такому випадку це схоже на систему документообігу?
— Так, це система документообігу, яка не забезпечує ситуаційну обізнаність. Ситуаційна обізнаність – це розуміння в реальному масштабі часу позицій своїх сил, позицій ворогів і хто що робить.
— Наскільки мені відомо, міністр оборони провів аудит дослідно-конструкторських робіт по автоматизованих системах управління, зокрема по АСУ "Дзвін" в 2020 році. В кінці 2020 цей аудит був виданий. Чи була можливість у вас або у фахівців Аеророзвідки ознайомитися з цим аудитом і висловити свої зауваження, про які ти зараз сказав?
— Фахівці Аеророзвідки були залучені в склад державної комісії прийому ДКР "Дзвін", результат їхньої окремої думки в тому числі був включений до аудиторського звіту.
— Чи підтвердив аудит Міністерства оборони ті суттєві зауваження, про які ви говорили?
— Так, підтвердив. Робота аудиту була виконана якісно і професійно. Варто зазначити, що це був перший в історії ЗСУ аудит ДКР.
— Наскільки мені відомо, багато членів державної комісії склали свою особливу думку.
— Так, всього понад 200 сторінок зауважень.
— Ви казали, що застосування системи "Дзвін" у штабі бригади вимагає трьох серверів.
— Точніше сказати – кожен сервер "Дзвін-АС" складається з трьох контурів – контур документів для службового користування, контур таємних документів і контур цілком таємних. Залежно від того, де сервер опиниться, той контур і буде застосовуватися. Але ліцензії на програмне забезпечення треба покласти в три контури. Там просто шалене перевантаження архітектури і відповідно перевитрата коштів.
— Наскільки відомо, зараз Державне бюро розслідувань відкрило кримінальну справу щодо розробки "Дзвону", що вам відомо про цю справу?
— Так, я свідчив у рамках цієї справи. Мені відомо, за якими статтями вона порушена. За ДКР "Дзвін-АС" сплачено близько 700 мільйонів грн і тільки слідство почали, а вже мають докази про перевитрату 160 мільйонів грн. Також розслідується діяльність посадових осіб ЗСУ, яка призвела до такого результату.
Читати також:
— Як ви вважаєте, чи ваше звільнення та розформування Аеророзвідки можуть бути пов’язані з конкуренцією та намаганням прибічників "Дзвону" у командуванні ЗСУ знищити всю критику?
— Мене призвали в Збройні Сили України щоб я допоміг зробити автоматизовану систему, яка дозволить армії воювати. За фактом, став свідком того, як за кошти платників податків зробили щось, що просто нівелює наші шанси на відбиття збройної агресії з боку ворога. Я розумію, що якщо ми опинимось у ситуації маневрених дій зразка 2014 року, то АСУ "Дзвін" нам геть нічим не допоможе. Але навіть перевитрати коштів – це не є головне. Адже національна безпека не має ціни. Лобісти "Дзвону" в ЗСУ хочуть оцифрувати радянську армію і виставити за реформу корупцію та показуху.
— Кого ви повідомили у керівництві Міноборони про корупцію та показуху?
— Повідомив усіх, кого тільки міг: керівництво Міністерства оборони трьох останніх каденцій, багатьох керівників Генерального штабу, депутатів комітету ВРУ з нацбезпеки цього і попереднього скликання, керівництво РНБО. Писав доповідні записки. Надіслав повідомлення главкому ЗСУ Руслану Хомчаку. Замість об’єктивного аналізу реального стану автоматизації ЗСУ, керівництво армії розібралось не з проблемою, а з тими, хто про це говорить. Мене звільнили, Аеророзвідку розформували. Уникання вирішення питання розвитку систем бойового управління вже стає загрозою національній безпеці – українці, платники податків мають бути гарантованими, що армія прогресує і наближається до НАТО.
— Що треба зробити зараз, на ваш погляд, щоб відновити нормальний розвиток систем управління військами у Збройних Силах та уникнути корупції та безладу, які панують в ЗСУ зараз?
— Крок номер один. Міністерство оборони України має розробити та прийняти концептуальний документ (в НАТО це називається полісі), який чітко зазначить вектор сфери ІТ та роботизованих технологій. Це дозволить спланувати розвиток і унеможливить прийняття сумнівних рішень.
Крок номер два. У Збройних Силах України досі не визначений відповідальний підрозділ за генерацію цієї спроможності. На сьогодні ми маємо Командування зв’язку і кібербезпеки та Управління розвитку автоматизації, проте, відповідального за генерацію інформаційно-комунікаційних систем – немає.
Крок третій. Має бути також забезпечена екосистема, яка нівелює якісь непрозорі тендерні закупівлі, це все, що пов’язане з ДОЗом, що ховається за таємністю, що призводить тільки до корупції. Ми повинні перейти від ГОСТу 34 серії до ISO (ISO/IEC/IEEE 90003:2018 Software engineering — Guidelines for the application of ISO 9001:2015 to computer software), це дозволить відкрити ринок для потужних ІТ-компаній.
Без таких змін автоматизація армії буде залишатись імітацією та показухою за рахунок платників податків, гроші яких просто крадуть. А воювати армія буде знов за рахунок волонтерів.
Юрій Бутусов, Цензор. НЕТ
Читати також:
